orchestra vito (анонімно) ↓
Блюз від корифеїв: «Open Blues Band» у Львові
Олена Кравченко ↓
«Прокидання з «Мертвим Півнем» на хвилі «Радіо Афродита»
Antonio ↓
«Прокидання з «Мертвим Півнем» на хвилі «Радіо Афродита»
Андріана Стахів ↓
«Прокидання з «Мертвим Півнем» на хвилі «Радіо Афродита»
Олена Кравченко ↓
«Прокидання з «Мертвим Півнем» на хвилі «Радіо Афродита»
Андріана Стахів ↓
«Прокидання з «Мертвим Півнем» на хвилі «Радіо Афродита»
Андріана Стахів ↓
«Прокидання з «Мертвим Півнем» на хвилі «Радіо Афродита»
Олена Кравченко ↓
«Прокидання з «Мертвим Півнем» на хвилі «Радіо Афродита»
Олена Кравченко ↓
«Прокидання з «Мертвим Півнем» на хвилі «Радіо Афродита»
Андріана Стахів ↓
«Прокидання з «Мертвим Півнем» на хвилі «Радіо Афродита»
Лише в той знаменний день, коли Сихів визнають історичною частиною і центром Львова, у галереї «Дзиґа» замість мистецьких виставок будуть проводити дегустацію ковбаси «Лікарська», картинну галерею перетворять у зал ігрових автоматів, а філармонію - у панкове тусовисько, тільки тоді, можливо, стане зрозумілим, яким чином поєднались поняття етніки й джазу в нинішньому спрямуванні «Ляльки».
Львів наразі має всі шанси суттєво зекономити на відкопуванні міста з-під снігових заметів, засипанні піском вулиць, майданчиків, сходів, площ і галичан та відігріванні останніх сухим батарейним теплом. Люта зима у Львові відміняється. Це заслуга митців інтелектуальної музики, які впродовж тижня, з 2 по 9 грудня, відганяли холод морозних вечорів теплом вишуканих ритмів. Без обмежень, без умовностей, без фальші й без пафосу. Тільки емоції в стилі «ню», без усього зайвого. Саме так проходив фестиваль «Jazz Bez».
Поспішно розгорались цигарки. Квартира повна гостей. У повітрі багато диму і млосної богемності. Вішаки звивались під купою одягу. Розмови рясніли цитатами і дискусіями про «ілюзії наших абстракцій у прийдешності буття». Знаменного 14 листопада весь львівський андерґраунд вийшов із незнання, велично піднявся над столицею Галичини (щоправда лише на висоту другого поверху «Квартири 35» в галереї «Дзига») і чекав свого проповідника.
Всі, хто невтомно дерся «Драбиною» до вершин театрального мистецтва, у третій день фестивалю досягнули «Воскресіння». Власне, мова йде про львівський театр, куди у п`ятницю, 10 листопада, публіку гостинно закликали... крізь зачинені двері. «А запрошення є?» – питання поставало муром. Мову про загальну відкритість фестивалю ніхто не припиняв, тому запрошеннями слугували посвідки журналістів, організаторів, керівників мистецьких агенцій, ОМОНу або магічні 10 гривень охороні. Мистецтво без труднощів втрачає вартість.
